Не знайти чого шукалив лусковинні віддзеркалень:д е с ь, як висохла роса,щ о с ь, як звук у небесах,і к о л и с ь, як в мові слово.
Е — раптово однакове:ти, вона, воно, вони,незнайомі і знайомі —п’ятипалі свистуни.
Перетлили стільки всього,стерли стільки вже взуття,загострили всі дорогиі загнались у життя.
Зрахували все на світі,щ о с ь шукаючи в лічбі;та карби чітких одмітинчує кожен на собі?
Просівали все на сито,щоб знайти к о л и с ь чи д е с ь,членували світ сердито,заглядали вглиб сердець.
Не знаходили ні-чо-го,та й забули, щ о
Трудять землю, трудять ноги,щоб хоч тінь свою спіймать.***
