Осінній пейзаж з вороном
Дощик-шепотун, поторкаючи листя,викрапував думку про вічне та тлінне,про те, що і небо від давності трісло,що все проминуще, лиш хмари постійні.
Заслухані в мову його миротворчу,дерева ронили жарке оперіння,лиш ворон сидів на вершечку дозорчо:на здобич чигав чи благав потопіння.
Він каркнув — немовби сучок розколовся:чи води угледів, чи пустку пустельну?..
Текло через губи безмежне волосся,лишаючи присмак набутий, пекельний.
І кожен себе відчував винуватцем,мов злочин вчинив і згадав серед ночі,і мулько було, і затісно в тій згадці,немов зазирнуло сумління ув
Цямровані ж очі дивились квадратно,відбивши всю мряч і хмар опахала;обвуглені губи — як слід від багаття —про літо змарноване кругло кричали.
Але ж тільки й чути дощу шелестіння,що товсто в три нитки з двох боків прядеться.
Все глибшають, вищають води осінніі тиснуть на груди, стискаючи серце.
І світ — мов розмитий чи затканий в
В руці кропива зеленіє облудно.
Повітря, неначе розведена сажа, —лиш ворона й видко тепер звідусюди.***
Павло Мовчан
Other author posts
Біля залізничної колії
Мелькочуть вагони, порожні, мов ночі,між ними проміжок все вужчим стає,укотре намарне розгледіти хочучиє на обоччі обличчя… чиє Миттєвий проміжок стира чорна пляма,на усміх ясний натікає мазут,збігається в крапку тісна чорна рама, —то в пустк...
Осіння пам’ять
Запорошене око сльоза омиває,схолонають ліси, і листочок листка доганяє,і повзуча трава завмирає, наїживши спину,щоб ухутрити плечі тобі соболино Ніби іскра — папір — порошина пекучапропалила весь світ — чорна дірка зія,отвір ширша — для ширш...
Заново слово
Ваготіти вітрові сім’ям кропив’яним —погідна порожнеча хай не приймає крику Рунь до руниці — злагода кольору —зменшує відстань до тебе, найближчої Все те узлісся обнесене пусткою,дні мурашині минулись невмічені,слід перешила трава-саморо...
Спростування
Немов відкривсь очам назустріч лет метеликапротяжна радість затяглась рубцемплівка повітряна відшарувалась гетьі засвербіла роговиця: летючий хрестзір розпанахуєта болем вже не відлунює душаа запах крові серця не ятритьнамотується тіло не твоє на ...