3 Синтез

Бібліотекар, професор права,і директор найбільшої в світібібліотеки правничих наук,друг мій Морис сьогодні самена вершинах своєї кар’єри.

При вині, у професорськім клубі,каже Морис:

Ти знаєш, учорая отримав листа-спокусу:запросили мене заснуватинаучну бібліотечну централюу новім університетінедалеко від

Та невже ти для цього лишив бисвій достаток, безпеку, кар’єру?

Заплановані книги?

Виданнярозпочатих нових

На посаду мою,” — каже Морис —“безконечна черга

Але там — там бракує охочих —і суперників в мене

Усміхнувся:

Казали: збудуюарсенал ліберальної думки,щоб тримати баланс рівновагив центрі рідних

Є потреба, є фонди… Та план цейнездійсненний, хіба, що будутьживі люди з душею, із серцем,що схотіли б принести у жертвусвій здобутий у світі

Каже Морис:

Я бачив, як важкона основах тисячолітніхбудувати нове суспільство.

Там потрібні здорові руки,там потрібна здорова думка,там потрібні знання і розумщонайкращих

Ти наважився?

Справді поїдеш?

Але ж корінь твій — тут, у Нью Йорку?

Чи ж не тут і твоя

Йоркчанин я з діда і з прадіда,і напевно на старість вернусядоживати десь віку у Бруклині!

Але я — не забудь — теж нащадоквіковічної тої культури,що єднала розсіяний нарід,що з грудей з молоком материнськимв дітей віру поїла і мріюпро обіцяний край Ханаану —борг історії в мене на плечах —його мушу сплатити із

При вині, у професорськім клубі,ми ще довго сиділи, до ночі,і крізь вікна, у темряві містаувижались мені, наче привиднаддніпрянської фата-морґани,криті золотом бані столітнімого рідного Єрусалиму.1975/1978