На виставці Ван Ґоґа

Не вірилось, що в натовпі туристівзустрінусь я на самоті з мистцем,що плесо гамору порушить камінцемсльоза зворушення — розмова чиста.

Та ось розцвів неждано білий сад:розсипалися радістю дерева —і зник кордон — музейний палісад:

A thing of beauty is a joy forever.

В халупі сірій — картопляний пир,а за вікном — кольорами Провансуцвітуть ілюзії останні шанси,що обіцяють втомленому мир.

Жнива життя — щоденна зустріч з болем.

Після весни, де радість — синя даль,на тлі якої розцвіта мигдаль —ворони смутку над пшеничним полем.1970