в перекладі Марти ТарнавськоїNelly
Wer ruft?
Хто кличе?
Власний голос!
Хто відповідає?
Смерть!
Чи гине дружбау військовому таборі сну?
Так!
Чому не піє півень?
Він жде, щоб поцілунок розмаринупоплив з водою.
Що це?
Це мить опущенняз якої випав часубитий вічністю!
Що це?
Сон і смерть — безприкметні.***
