Якби мені, мамо, намисто,
То пішла б я завтра на місто,
А на місті, мамо, на
Грає, мамо, музика троїста.
А дівчата з
Лицяються.
Мамо!
Мамо!
Безталанна я!
Ой піду я богу помолюся,
Та піду я у найми наймуся,
Та куплю я, мамо, черевики,
Та найму я троїсті музики.
Нехай люде не здивують,
Як я, мамо, потанцюю.
Доленько моя!
Не дай мені вік дівувати,
Коси мої плести-заплітати,
Бровенята дома зносити,
В самотині віку дожити.
А поки я заробляю,
Чорні брови полиняють.
Безталанна
Друга половина 1848,
Косарал]
