Anna Avdeeva

Кожен ранок прокидатися,Тобі мило посміхатися,
Твої обійми відчувати,
І ніжно вранці цілувати,
Тебе коханням осліпити,
З тобою посмішку ловити:

Пилиною душі загово́ру
біло-рясної музики сну,
прокидаючись
в погоду ясну
Напишу на відцвілім папері

Незалежністю поглядів грається мить.Ти даруєш як вперше ті квіти.
Пам'ятаєш нашу розірвану нить,
Говорять не можна жаліти.
Подихом вітру споконвічного часу,
Віднайти тебе намагалась в комусь,

Мимоволі тихий берег океану,Відпускає тих, хто бути не бажає,
Навіть мрію довгождану
З шумом моря в вічність проводжає.
Закриваються усі дороги входу,
І пустує вихід, наче одинокий.

Твої очі, то щастя безмежне,Твої очі, то радість моя.
Ти - єдина моя незалежність,
Світ, де без тебе я не своя.
Твої руки, то ніжність невинна,
Твої руки, то море тепла.

Безбарвне намисто на оголене тіло,
Заховані очі дивляться зовсім несміло.
Руки в синцях, тремтять, наче скоїла лихо.
Душу відкрила, тебе впустила, так тихо.
Розмальовані настроєм зміни у часі,