Я кину все Я вірю в кілометри

Я кину все.

Я вірю в кілометри —обвітрені, задихані і злі.

Багато їх у матінки Деметри,

Котра була богінею землі.

О, розмотай шляхи мені, богине!

Світ за очі від себе забіжу.

Рятуй мене, врятуй мене, бо гинемоя душа, задивлена в чужу.

Так ніжно, так беззахисно, так віддано,так всупереч тверезому уму.

Врятуй мене розлукою і віддалю,—ні спогаду з тобою не візьму.

В гірких оазах сонячної цедри,де грім тримає зливу в рукаві,де тільки версти, дерев’яні зебри,пасуться в запорошеній траві,—хай буде степ, хай буде ліс і гори,хай вибухне земна твоя пралють,коли лихі на око семафоримені дорогу смутком переллють!