·
1 мин
Слушать

Пливли ми ввечері лиманом

Пливли ми ввечері лиманом.

Моторчик чахкав спроквола.

Десь там за морем, за

Уже Туреччина була.

Співали пісню ми про

І про турецького царя,

Як Байда стрілами

Царя у голову ціля.

А хтось виводив тонко-тонко,

Гули замріяні баси.

В туман, лиман, у річку

Впадали наші голоси.

І так нам вільно, так повільно,

Таке роздолля степове!

Що так ніхто і не помітив,

Що човен далі не пливе!

Чи, мо, наскочили на камінь?

Чи, мо, бензину вже не є?

Підводне царство з

Нам зрушить з місця не дає.

А ми ж про це не мали й гадки.

Сміється Байда з далини:— Що, доспівалися, нащадки?

Зіпхніться перше з мілини.

0
0
247
Подарок

Ліна Костенко

Ли́на Васи́льевна Косте́нко (укр. Лі́на Васи́лівна Косте́нко; род. 1930) — советская и украинская писательница-шестидесятница, поэтесса. Автор с…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Сегодня читают
Ryfma
Ryfma - это социальная сеть для публикации книг, стихов и прозы, для общения писателей и читателей. Публикуй стихи и прозу бесплатно.