В пригод запаморочливому вирізненацька впав я на шляхів розкриллівідчувши що не зможу більше крастив забутих склепах зоряних
І зморений мов динозавр останнійстеп сивий зачаївся у чеканніхоч гучно з пляшки вибиває корокмій вічно п’яний
Зр...
Неначе звук покинувши струнуйдемо ми ще лупаті і лускатікрізь темряву темнішу за пітьмуєдину суть в розбіжностях
Б’ючи у скривлених сонць тулумбасв галактик розбігання всесвіт граєй здерає сухозлоту час із насвтім бруд і гар із нас він теж
Мені з безмежжя котрий ріккосмічний пише мандрівниклиста, в якому до сих пірклинопис марсіанських гірніким, хто зиркнув був у листі навіть мав до цього хист,нерозшифрований: не требачитати чужинецьке небо
І знов летять чернетки тишів прозорі ...
Вибухну мов Санторинадже я напевне знаю —вовкулаки всіх країнзнов єднаються у
І безопірно мов слизточаться крізь огорожібо людина кожна ізвипадком нещасним
Відчуває кожна злістьзголодніла та невчаснаі гризе коняки кістьтруп засмаживши
Зірка Полярнамені сьогодні насниласьщо змерзнувши полинула у нічдо моєї домівкиі біля груби скрутиласьненаче зморена срібляста
Вранцімільйони нових зорьзажеврілиза
Здавалось пішов сніг та виявилось що ялітав уві сні й прокинувшись забувп...
Вітер яблука з гілля зриває,наче зрива
Одначе йому не щастить ніякприпинити рух,щоб досхочу,до знемоги їх наїстись
Він,
Єви зачіску розпатлавши,розпачливо щось кричить,втиха і зника,яблук пахощами
Оаза людейв пустелі космічніймій острівець магічниймарення мандрівниківсмутної галактикиде порожнеча цупка як свинецьде кожен атом зустрічнийковтає шлях
Ти раптом на сконі часівречовини і проміннялегко жбурляєшсвій вітерецьхмаровинням фарбова...
Шкутильгаючи йдуть дніу пітьмі як по стерніі роняє метеорівкраплі-сльози вогнянініч жаліючи їх нишкомвже і вітер ходить пішкиа за пагорбом що снитьпагорбоненятомсонях ледве мерехтитьжовтим циферблатом
Світло розбилось на скалки і в кришталевому смерку безладдяледве в очах палахкоче смуток вечірнім багаттямварево чорних сузір’їв ллє порожнеча венована керамічні обличчя ворога і
Відлюдкувате каміння викресливши з небокраюз прихистку хмар пур...
Ми потопаємо усе своє життяв минулому і нас не врятуватизникаємо й на берег черепиз імли виносятьокеанські
Той гине у штормах величних змінтой скаженіє в мертвім штилі будень —лиш хилитає дзвони течіяв каплицях
Та ще вони бентежать берег...
Стрімкий наш часвигадливий на долі —у хащахзфантазованих історійзакоханогоробота я стрівщо награвав прадавніх зорь мотивдля дівчини з Північної Корониолюднившизвучання електронівозвучившилюбові кожну митьі слухав я у неземній місцинівесь нерухомий...
На мілині космічних океанівяк сполохстоять церкви чи іншопланетянив скафандрах білих в золотих
Галактики ранкової змедвянівгіркий серпанокі промені вилущуючи з сонцярозхитується ледь рипучий
Ми зробимо на нього крок з екранучи зо старих ...