Мені з безмежжя котрий ріккосмічний пише мандрівниклиста, в якому до сих пірклинопис марсіанських гірніким, хто зиркнув був у листі навіть мав до цього хист,нерозшифрований: не требачитати чужинецьке небо!
І знов летять чернетки тишів прозорі кошики луни,а він усе, диваче, пишечорнилом синім
Зростає кипа папірців —в планети зібганих світів!
