Вітер яблуковий

Незграбний вітер віхоли хвостомгатив у хмаровища шкаралущуа я плив навздогін за тим плотомз якого впав у воду З колод слизьких на ньому небокрайна ньому й пози людські позалюдськіале усе ж це згублений мій райщо може вир…

Пропахнувши торішнім листям,вкриває ультрафіолетмоє загублене князівствона найзабутішій з планет. Бузкові хмари видихаєзаслаблий вітер зорь крихких. Безгучно час перетераєзалізні клямри брам важких. В степах зотліли

Б. Мозолевському Пагорб я розкопавіржавих мелодійа ввижались менізолоті скарбита в таїлищах іншопланетних лодійпам’ять зоряної Я приймаю безнадеги повну дозу ізгадую рипучі скіфські пісні-і-і-іщо викручувало з себестарого возудерев’яне…

Вдосвітку змовкнуть труби органи й гітаривинайдуть раптом кола свої квадратуриі захворівши відчаєм архітектуритиша застигне темним гранітом нової Під покривалом давніх часів заховавшисьвипнуться очі наче вузли на піднесених лицяхболю чекаючи…

Я жив як усі і багном сьогодення не гребаврослинно по вуха захряснувши в ньому бо знав щодерева вростають корінням у землю та гіллям у небой дороги понука гостріш відчувається в Я жив як усі у блюзнірство традицій по рота улізшиі спостерігав…

Коли розчиняється ніч у прозорій росіміжзоряне я викликаю для тебе Ми цілуємось довго прощаючись а мовчазнийводій нас чекаєі ховає за склом вигляд свій Прошепочу щоб не чув він “любов не зникайу дня нескінченності не І…

Нас, чорними зірками обпалениху кострубатих нутрощах всесвіту,несе гора, що улетілаз недобудованої планети. Несе гора, літаюча в просторі,наш корабель зі згаслими дюзамиі в мікрофонах виє тиша,стиснувши мозок до скам’яніння. Летить…

Нишком неначе досвідчений євнухтихо мов нота що спить у трубіпо площині відображень непевнихйшов я повзбіжно самому І невловимим чудовиськом Нессіспостерігав як тягнула свій хвіствиснаженість пасажирських експресіву експресивну…