Вітер яблука з гілля зриває,наче зрива
Одначе йому не щастить ніякприпинити рух,щоб досхочу,до знемоги їх наїстись.
Він,
Єви зачіску розпатлавши,розпачливо щось кричить,втиха і зника,яблук пахощами
З падалки в спину вітрудивиться черв’як.
1 мин
СлушатьВітер яблуковий
0
0
83
Подарок
Кацай Олексій
Кацай Олексій Опанасович (нар. 7 червня 1954 р.) — український поет, прозаїк. Пише українською та російською мовами. Член Національної Спілки п…
Другие работы автора
Вогнептах
Де зорі блищать мов облізлий той хромде хмари із обрієм скутіворуше пташина вогненним криломщоб темряву з неба Не в змозі злетіти мабуть що від рана може ще дуже заранопроте вже минуле зникає і намлишає лиш пасма І вже розпросталися крил...…
Вдосвітку вздовж колії
Нишком неначе досвідчений євнухтихо мов нота що спить у трубіпо площині відображень непевнихйшов я повзбіжно самому І невловимим чудовиськом Нессіспостерігав як тягнула свій хвіствиснаженість пасажирських експресіву експресивну наснаженістьb...…
Міжзоряне таксі
Коли розчиняється ніч у прозорій росіміжзоряне я викликаю для тебе Ми цілуємось довго прощаючись а мовчазнийводій нас чекаєі ховає за склом вигляд свій Прошепочу щоб не чув він “любов не зникайу дня нескінченності не І відпрацювавши...…
Квітка
Хоч всеньку ніч краплинки зорепадушукай, та їх не знайдеш ти ніде,бо тільки-но зоря на землю пада,вона відразу квіткою стає Горить її проміння — не згорає,згущавившись у теплі пелюстки,і пахощі чужого небокраюусе живе бентежать навкруги ...…
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
