Дмитро Павличко

Я буду на світі,
Допоки незнане
І обличчі твоєму світить
Я житиму доти,

Я пригорнувсь до
Серцем і небесами,
Плечима пагорбів
І доріг поясами

Як би я знав, де ти живеш,
Дивився б крізь вікно знадвору,
Як ти виходиш із одеж,
І входиш в мрію снів прозору

Я бачив тебе
Між дівчатками з п’ятого класу
Ти така ж, як вони:
Тонесенька стебелина,

Біла черешня в
Над селом проплива,
Ніби заснулий лебідь,
Під крилом – голова

Я за тобою
Усе своє життя біжу;
Я впізнаю у кожній
Тебе – і рідну, і чужу

Ми вийдем з тобою на листя опале,
Де синє повітря, як сиві опали,
Ми станем з тобою, як олень і ланя,
Вслухатися в лісу бентежне волання