Тримайся,
Джохаре, хай знає Москва,
Що воля не вмерла і правда жива;
Став прахом Єрмолов, зотліє Грачов
Ніколи ж не стліє твоя корогов;
Оглянься, он хлопці в’юнкі, наче хміль,
То предки з тобою — Мансур і Шаміль;
Тебе заступає Мазепа в бою,
Костюшко ладує рушницю твою.
Юлаєв нагайку дарує — бери,
Бичем з окупантів здирай машкари!
Кастусь присягає на вірність тобі,
І Сахаров плаче — за тебе в мольбі;
І кличе повстанців на
Шухевич, твій перший солдат;
Московські закови спадають із душ,
До тебе на поміч іде Гіндукуш;
В чалмі білосніжній, немов моджахед,
Ельбрус наступає:
Джохаре,
Тебе піднімає на крилах
І благословляє великий Тарас.***
