Антон Шкварский

Небесна краса, тонкий стан, Закохався в неї, як малий пацан.
Чуттєва душа, прекрасна посмішка,
Ти моя єдина, кохана подружка.
Бути з тобою, для мене - рай.
Зіронька, ти моє щастя, пам'ятай.

Крапля водиці на рученьку впала,Дощик почався для тебе ,кохана,
Тіло співає і серце радіє.
Ти, моя мила, єдина надія.
Тільки з тобою життя має зміст.
Наші дороги зійшлись в один міст.

Золотце моє, найкраща зі всіх,Хочу з тобою я скоїти гріх.
Ти найдорожче бажання у світі.
Красу порівняти, не вистачить квітів.
Не вистачить моря, не вистачить неба,
Щоб пояснити, як ти мені треба.

Люблю дивитись уночіНа твою незрівняну вроду
Як ти дрімаєш на софі
Казкове тіло, довгі ноги.
Життя без тебе наче пекло
Згораю в пошуках душі

На білому світі, усім чогось треба.Комусь вистачає і білого неба.
Хтось просто шукає, що саме не знає,
Когось вдовольняє вже те, що він має.
Та істину сонця, землі чи людини,
В потоці думок, що іде щогодини,

Пусть виден мир за горизонтом,Пусть буду связан по рукам.
Я буду верным без причины,
Своей семне, своим друзьям.
Но никогда не отступая,
И принимая смертный бой.

Чи варто жити у полонінестримних теплих почуттів?
Можливо краще все забути
й не говорити, що хотів.
Та раз до тебе я звертаюсь,
мандруючи на самоті,

Дороги в минуле немає. І кожен твій крок - роковий.
Ти бачиш, як дні пролітають,
Й наближають тебе до мети.
Та все-таки ми - дуже різні,
У кожного доля своя.

Любимая, ты моя вселенная.Хочу просыпаться рядом с тобой.
Красота твоя, как рай, неизменная.
За тебя я вступлю в самый яростный бой.
И пусть моя жизнь - не дороже песка,
Который печется на солнце, в пустыне.

Твоя красота не имеет границ.Твой ангельский взгляд окрыляет.
Описать мои чувства не хватит страниц.
Таких, как ты не бывает.
Теперь не хочу просыпаться один,
В пустой, одинокой кровати.

Я так устал быть одиноким,
И мир вокруг, как океан.
Душа - лишь парусник далекий,
Что cгинет в скалах как туман.
Хочу почувствовать я брызги,

Дивлюся в твої ніжні очі, й милуюсь, як в останній раз.Їх гарний колір наче небо, краси чарівної окрас.
Твій погляд - дещо надзвичайне, його тепло дає життя.
Ніколи я не бачив досі, втопився б там без вороття.
І дивний стан її - чарує,...