...


Дивлюся в твої ніжні очі, й милуюсь, як в останній раз.

Їх гарний колір наче небо, краси чарівної окрас.

Твій погляд - дещо надзвичайне, його тепло дає життя.

Ніколи я не бачив досі, втопився б там без вороття.

І дивний стан її - чарує, а розум, як святий грааль.

Такий же дивний, й неосяжний... але прозорий як кришталь.

Коли ти поруч серце мліє, а кров у жилах як вогонь.

Я мислю, як мала дитина, мені здається то любов.

Та ти не віриш у кохання, для тебе це все тихий звук.

Але колись прийде поняття, яких це коштувало мук.

Можливо, ти це зрозумієш, коли не буду вже твоїм.

Проте навіщо ці зітхання. Ай ну його... піду поїм.

Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий