треба - Popular Poems and stories from category

Минулося
І вже не треба
Воно минуло, не болить
Над білим полем біле небо,

Всі дивуються з Панька: як придбав він дачу
— Я уміло, — каже той, — грошенята трачу
Научився відкладать гроші помаленьку
Хтось купує коньячок, я беру біленьку

Прийшла в церкву стара баба,
Свічок накупила;
Де була яка ікона,
Всюди поліпила

Не треба класти руку на плече
Цей рух доречний, може, тільки в танці
Довіра — звір полоханий, втече
Він любить тиху паморозь дистанцій

Як нічого не вдієш,
Треба долю хвалити.
Коли це зрозумієш,
То вже й ніколи жити.

Не треба слів
Хай буде тільки діло
Його роби — спокійний і суворий,
Душі не плутай у горіння тіла,

Пройтися треба стежками крутими,
Щоб важко, навпомацки, в темноті.
Побути треба іноді й не з тими,
Щоб зрозуміть, нарешті, хто ж є ті.

По мотивам І. Губермана
Треба жить навмання, напролом,
Бачить шлях через дотик в імлі,
бо ми нині сидим за столом,
а назавтра лежим на столі.

За нелюбов треба проститиТо вже моя і не твоя печаль,
І як я буду далі жити,
То вирішу вже я сама.
Та ніччю смуток іноді приходить
І десь у серці щось болить,

Оно што ми треба је:
комадић хлеба
парче неба
зрак сунца