Минулося.
І вже не треба.
Воно минуло, не болить.
Над білим полем біле небо,
В гнізді сорочім сніг сидить.
І тихо видно білі дива,
На руку руку ніч
А тінь тремтливо-полохлива
Хтось наче йде!
Хтось наче
Минулося… Твоя ця
Ина,
Цей подих опівнічних губ,
Ця купина неопалима
Забув би вже, давно забув!
Над білим полем біле небо,
На руку руку ніч
Воно минуло — так і
Це щастя — трясця:
І вже не скоро відійде…1963
