Популярные

Від сонця свят і непогоди буднів,
Щоб не змінилися безцінні фарби,
В твою скарбницю я складаю скарби,
Які дає мені моє полуднє
Щоб не змінилися безцінні фарби,
В твою скарбницю я складаю скарби,
Які дає мені моє полуднє

Ти — тiльки випадковий подорожнiй На запашнiм, заквiтчанiм шляху
Л
МогилянськаIВiдпочинеш i пiдеш знову
Що ж, заходь до мойого дому,
Л
МогилянськаIВiдпочинеш i пiдеш знову
Що ж, заходь до мойого дому,

* *
Я руцi, що била, — не пробачу
Не для мене переможний бич
Знай одно: не каюсь я, не плачу,
Я руцi, що била, — не пробачу
Не для мене переможний бич
Знай одно: не каюсь я, не плачу,

Упало світло
На день конаючий і тихий,
Та перед смертю він
Посмертні свічі — дивним сміхом
На день конаючий і тихий,
Та перед смертю він
Посмертні свічі — дивним сміхом

* *
Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом
Не студить вітер уст — зігрівся коло них
І радісно моїм тонким, рухливим
Сьогодні кожний крок хотів би бути вальсом
Не студить вітер уст — зігрівся коло них
І радісно моїм тонким, рухливим

* *
Гострi очi розкритi в морок,
Б’є годинник: чотири,
Моє серце в гарячих зморах,
Гострi очi розкритi в морок,
Б’є годинник: чотири,
Моє серце в гарячих зморах,

* *
Усе — лише не це
Не ці спокійні дні,
Де всі слова у барвах однакових,
Усе — лише не це
Не ці спокійні дні,
Де всі слова у барвах однакових,

Це буде так: в осінній день
Перейдемо ми на свої дороги
Тяжке змагання наші душі зоре,
Щоб колосились зерна перемоги
Перейдемо ми на свої дороги
Тяжке змагання наші душі зоре,
Щоб колосились зерна перемоги

* *
Махнуть рукою
Розiллять вино
Хай крикне хтось — хай буде завiрюха,
Махнуть рукою
Розiллять вино
Хай крикне хтось — хай буде завiрюха,

День прозорий мерехтить, мов пломінь,
І душа моя горить сьогодні
Хочу жити, аж життя не зломить,
Рватись вгору чи летіть в безодню
І душа моя горить сьогодні
Хочу жити, аж життя не зломить,
Рватись вгору чи летіть в безодню

Топчуть ноги радісно і
Сонні трави на вузькій межі
В день такий віддатись поцілункам
В день такий цілим надхненням жить
Сонні трави на вузькій межі
В день такий віддатись поцілункам
В день такий цілим надхненням жить

О, так, я знаю, нам не до
З мечем в руках i з блискавками гнiву,
Вiйськовим кроком, з поглядом ловцяIти завзято крiзь вогонь i зливу
Ми ж ваша пристань — тиха i ясна,
З мечем в руках i з блискавками гнiву,
Вiйськовим кроком, з поглядом ловцяIти завзято крiзь вогонь i зливу
Ми ж ваша пристань — тиха i ясна,

Не цвітуть на вікні герані
Сонний символ спокійних буднів
Ми весь час стоїмо на
Невідомих шляхів майбутніх
Сонний символ спокійних буднів
Ми весь час стоїмо на
Невідомих шляхів майбутніх

Десь, цілком недалеко, засліплює світло,
Десь ридають трамваї і мучаться авта,
Але тут, в синіх сутінках, тиша заквітла,
А за сонними вікнами блимає нафта
Десь ридають трамваї і мучаться авта,
Але тут, в синіх сутінках, тиша заквітла,
А за сонними вікнами блимає нафта

І знов з’єднались в одну оману,
О дивне танго, — і сум, і пристрасть;
Пливу на хвилях твого туману,
Згубила керму, спалила пристань
О дивне танго, — і сум, і пристрасть;
Пливу на хвилях твого туману,
Згубила керму, спалила пристань

Василеві
Зловіщий брязкіт мрій, розбитих на кавалки,
І жах ночей, що покривають плач,
Ти, зраджений життям, яке любив так палко,
Зловіщий брязкіт мрій, розбитих на кавалки,
І жах ночей, що покривають плач,
Ти, зраджений життям, яке любив так палко,