2 min read
Слушать

Осіння пам’ять

Запорошене око сльоза омиває,схолонають ліси, і листочок листка доганяє,і повзуча трава завмирає, наїживши спину,щоб ухутрити плечі тобі соболино.

Ніби іскра — папір — порошина пекучапропалила весь світ — чорна дірка зія,отвір ширша — для ширших сполученьпродувається пам’ять

Та у звивині мізку — тернина —гострий спогад, урослий цвяшок:пропалила долоню жарина,і крізь неї тече порошок.

Не вхопить мені борошна, нене, у жменю,губ мені не стулить, бо пече,корба крутиться, кру… помрячено,борошенце крізь руку тече.

Запорошені очі не бачать,як листок обганяє листка,борошнина, мов присок, гарячабілу днину наскрізь

І повіки, обтяжені мливом,підіймати все важче мені…благувато, ні, мабуть, щасливопосміхаюсь — гну губи мучні.

І обметицю злизую з жорен,обціловую камінь терпкий,струмінь борошна свердлом прозориму долонях буравить дірки.

І язик діркуватий, як сито,слово «хліб» не протисне ніяк,аби пам’ять з життям сполучити,відновивши забутий вже смак.

І мовчу, і кручу свою корбу,чую вік, як гуркочуть трибки,бачу, котиться торба із горба,хоч заплющивсь, бо граю в жмурки.

І трава, наче дріт, під ногами,і куди не ступлю — дерева…— А за ким я біжу?— За

Вітер пам’ять, мов ліс, продува…***

0
0
103
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Мотивация временем
Я только малость объясню в стихе
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+