Світличний Іван

І враз ні стін, ні ґрат, ні стелі.
Хтось невидимий
Світ Калинцевих візій-див,
Драчеві клекоти і хмелі

Свободу не втікати з бою,
Свободу чесності в бою,
Любити те, що сам люблю,
А не підказане тобою,

У світі пошесті і змору,
Німотності і глухоти,
Де мудрі муштрою
Лінчують душі без розбору,

Люблю Отчизну я, но странною любовью.  М.
У мене дивна.
Не прикрюся, коли я
Не догодив вам.

Ми серцем голі догола.  Т.
В тюрмі, за ґратами, в
Мені приснилася… тюрма.
Але не ця.

Я – випадок.
Я із закону
І впав у винятковість, як у сон.
Але не любить винятків закон.