Ольжич Олег

Ольжич Олег

1,001 карма
Оле́г О́льжич (настоящее имя — Оле́г Алекса́ндрович Канды́ба, укр. Олег Олександрович Кандиба; 1907—1944) — украинский археолог, поэт и переводчик, деятель Организации украинских националистов.
Все работыПоиск

Незнаному воякові уривок з редакції 1935 року

от·
Ольжич Олег – Незнаному воякові (уривок з редакції 1935 року)IЧитайте газети при тихім вікні,
Впивайтесь ясним каламутом
І як не зірвуться ці лагідні дні,
Не крикнуть розпучливо-люто
Читать дальше

Сестра а другому — мати

от·
Сестра, а другому — мати
Містечко — як сіра твань
Товаришу мій, брате,
Горіння одних бажань
Читать дальше

На горі під лісом — біла хатка

от·
На горі під лісом — біла хатка
Біла дівчина виходить, біла цятка
Над горою вдень шовкове
Як воно, шовкова в грудях туга)
Читать дальше

Приxодили Стрічали шану й страх

от·
Приxодили
Стрічали шану й страх,
Здолавши багна, пущі і вертепи
Приносили в приплющених
Читать дальше

Ґоти

от·
Похмурий день зачаївся в туманi
Над бродом ржуть, полохаючись, конi
Мiй меч бренить, та чую, що на гранiМене не зрадять крицевi долонi
Учора твердо так, без
Читать дальше

Межа

от·
По рівній грані двох світів ідеш,
Що, наче скло, невидима і гостра
І тягне, рве глибинами без
Одкрите серце ненаситний простір
Читать дальше

Люкреція

от·
Давно ріка вернула в береги
Давно нора засипалася в
І місто мовчки зводить
Вали із частоколами колючі
Читать дальше

Пророк

от·
Не сняться літа дитинні,
Не маряться дні юнацькі
Дівчата з горбів
Давно не сходять до танцю
Читать дальше

Городок 1932 уривок

от·
За нами розгубленість мертва,
Де страх і покора — закон
Там втрат не буває, де жертва
Здобутий в огні бастіон
Читать дальше

Підзамчя

от·
Притулене тут під горою
Спокійне Підзамчя усе
Лиш вітер стрімкою
І хмари, і зорі несе
Читать дальше

Поцілуєш різко і суворо

от·
Є
П
Поцілуєш, різко і суворо,
А в очах — морозяна блакить,
Читать дальше

Хтось метнув неминучу стрілу

от·
Хтось метнув неминучу стрілу
Захиталось струнке оперіння,
І, негаданий креслячи лук,
Під ногами тікає каміння
Читать дальше

Знов вітри над землею вітри

от·
Знов вітри над землею,
І блакить, і розриви, і
Сонну землю черкає
Смерть черкає крилом голубим
Читать дальше

Ольвієць

от·
Годi
I лiру кидаю на барсову шкуру
Серце ледаче давно — як фiал без вина
Пiнявий трунок щасливо допито до дна,
Читать дальше

Незнаному воякові уривок з редакції 1940 року

от·
Ольжич Олег – Незнаному воякові (уривок з редакції 1940
Багато нам вогників кволих
На всяких трясовинах квітло
У мряку сьогодні й
Читать дальше

Душа обважніла як жорна

от·
Душа обважніла, як жорна,
В полоні страшного і злого
Земля благодатна і
До решти знеснлила ноги
Читать дальше
Показать больше