1 min read
Слушать(AI)Підзамчя
Притулене тут під горою
Спокійне Підзамчя усе.
Лиш вітер стрімкою
І хмари, і зорі несе.
В хатках порушаються люди,
Ткачі, кушнірі, ковалі,
Шукаючи щастя чи злуди,
І чується запах землі.
Ні хмарам, ні зорям не вузько,
Сповняючи вічний закон.
І вишні набряклі
Вночі стукотять до вікон.
Ольжич Олег
Оле́г О́льжич (настоящее имя — Оле́г Алекса́ндрович Канды́ба, укр. Олег Олександрович Кандиба; 1907—1944) — украинский археолог, поэт и переводч
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Археолоґія
Л МосендзовiПоважна мова врочистих вiтрин Уривчастi передвiку аннали — Ми жали хлiб
Знов вітри над землею вітри
Знов вітри над землею, І блакить, і розриви, і Сонну землю черкає Смерть черкає крилом голубим
Незнаному воякові уривок з редакції 1935 року
Ольжич Олег – Незнаному воякові (уривок з редакції 1935 року)IЧитайте газети при тихім вікні, Впивайтесь ясним каламутом І як не зірвуться ці лагідні дні, Не крикнуть розпучливо-люто
Давнім трунком терпкістю Каяли
Давнім трунком, терпкістю Ці — і кров, і смерть Небо — княжі київські емалі Небо знову — твердь