Городок 1932 уривок
За нами розгубленість мертва,
Де страх і покора — закон.
Там втрат не буває, де жертва
Здобутий в огні бастіон!
Ім’ям невблаганним
Здолали ми й кинули
Понурі карпатські приходи,
Асфальти далеких столиць.
А тут на міста й хутори
Залізну накинули сіть.
Тут скрізь наше військо
У хижих залогах стоїть.
Потрібно всіх у роботі,
А серце б’є, як обух.
Прокляття моїй плоті,
Що слабша за мій дух!
Їх душі — горіння і криця
У нашому завжди гурті,
Братів, що в далеких
І тих, що упали братів.
Майно революції —
Живий боєвик повсякчас.
Сьогодні найбільшого
Вона зажадає від нас.
Товаришу, любий мій брате,
Хіба упокорить нас це?
Хто вмів справедливо карати,_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Для тих, що нікчемні і кволі,
Заквилять про зламаний цвіт,
Неугнутість нашої
І нашої віри ґраніт.
Ніколи нікому не стерти,
Що сріблом ясної сурми:
Шкодуємо тільки, що
Удруге не зможемо ми!
Дорога пряма і одверта,
І твердо іде леґіон.
Там втрат не буває, де жертва
Здобутий в огні бастіон!
Хто має уші — хай слуха!
Хто має серце — люби!
Встає цитаделя духа
Десятки літ
Вежі” 1940 р.
Ольжич Олег
Other author posts
Незнаному воякові уривок з редакції 1935 року
Ольжич Олег – Незнаному воякові (уривок з редакції 1935 року)IЧитайте газети при тихім вікні, Впивайтесь ясним каламутом І як не зірвуться ці лагідні дні, Не крикнуть розпучливо-люто
Піхотинець
Душа відділилась від Ще там, на майдані міськім Врочиста така, білокрила, Літає і в’ється над ним
Хтось метнув неминучу стрілу
Хтось метнув неминучу стрілу Захиталось струнке оперіння, І, негаданий креслячи лук, Під ногами тікає каміння
Нащо слова Ми діло несемо
Нащо слова Ми діло несемо Ніщо мистецтво і мана теорій Бо ж нам дано знайти життя