Пророк

Не сняться літа дитинні,

Не маряться дні юнацькі.

Дівчата з горбів

Давно не сходять до танцю.

Давно не збирають смокви,

Не душать важкі виногрона.

Річки течуть не водою

Камінням сухим і чорним.

О очі мої гарячі,

Уства мої сірі, спраглі,

Що бачите тільки Сонце,

Щоб тільки кричати Правду!

Щоб жовкли жіночі лиця,

Щоб важчали їх убори.

Щоб вогкі і плідні

Були, як сакви порожні.

Щоб кидали щит і панцир,

З плечей обривали шати,

З одним невблаганним

Мужі допадали коней.

На грудях зводите руки,

Бороните душу вашу,

Не ждіть ніхто милосердя:

Я камінь з Божої пращі.