1 min read
Слушать(AI)Знов вітри над землею вітри
Знов вітри над землею,
І блакить, і розриви, і
Сонну землю черкає
Смерть черкає крилом голубим.
Ширше груди!
Повніше
Бо згориш від чекання,
Чи була коли днина, як ця,
І дівочі уста принадніш?!
О, ця днина, як п’яне вино!
О, ця смерть, як холодна блакить!
Як велично, що нам не
До тридцятого року дожить!1930
Ольжич Олег
Оле́г О́льжич (настоящее имя — Оле́г Алекса́ндрович Канды́ба, укр. Олег Олександрович Кандиба; 1907—1944) — украинский археолог, поэт и переводч
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
На горі під лісом — біла хатка
На горі під лісом — біла хатка Біла дівчина виходить, біла цятка Над горою вдень шовкове Як воно, шовкова в грудях туга)
Сестра а другому — мати
Сестра, а другому — мати Містечко — як сіра твань Товаришу мій, брате, Горіння одних бажань
Порцеляна
До дзвінкого З шумом балю в Я збігаю по терасах, По розсипаній жорстві
Межа
По рівній грані двох світів ідеш, Що, наче скло, невидима і гостра І тягне, рве глибинами без Одкрите серце ненаситний простір
