Знов вітри над землею вітри

Знов вітри над землею,

І блакить, і розриви, і

Сонну землю черкає

Смерть черкає крилом голубим.

Ширше груди!

Повніше

Бо згориш від чекання,

Чи була коли днина, як ця,

І дівочі уста принадніш?!

О, ця днина, як п’яне вино!

О, ця смерть, як холодна блакить!

Як велично, що нам не

До тридцятого року дожить!

1930 г.