1 min read
Слушать(AI)Поцілуєш різко і суворо
Є.
П.
Поцілуєш, різко і суворо,
А в очах — морозяна блакить,
А в очах — розриви і
Ет, не нам, товаришу, любить!
Ще зіниці тугою
І сухі тривого.
Скоростріли мовкнуть, перегріті,
І кіннота лаву
В ухах досі ще
Дзвін копит і скреготи землі…. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Хай дарують: в нашіх
Наші хижі, спрагнені шаблі.
Ольжич Олег
Оле́г О́льжич (настоящее имя — Оле́г Алекса́ндрович Канды́ба, укр. Олег Олександрович Кандиба; 1907—1944) — украинский археолог, поэт и переводч
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Городок 1932 уривок
За нами розгубленість мертва, Де страх і покора — закон Там втрат не буває, де жертва Здобутий в огні бастіон
Візія
Вітри од краю до краю, Од рана до рана дмуть Дерева, дахи зривають, Пісок і тріски несуть
Незнаному воякові уривок з редакції 1940 року
Ольжич Олег – Незнаному воякові (уривок з редакції 1940 Багато нам вогників кволих На всяких трясовинах квітло У мряку сьогодні й
Душа обважніла як жорна
Душа обважніла, як жорна, В полоні страшного і злого Земля благодатна і До решти знеснлила ноги