Людьми керують гормони,
А суспільством - товсті гаманці
Та великі ЗРК.
Щоразу у великому місті
Хтось когось кидає -
Бо нецікаво, бо розчаровані,
Бо просто набридли.
Але ж душа системи ППО не має,
Або має, але якусь застарілу.
Щодня сотні тисяч жінок кажуть,
Що чоловіки їм не потрібні.
Щодня мільйони чоловіків думають про жінок,
Як про речі з секонд-хенду,
І ніхто нікому не довіряє.
Кожен гадає, що виведе кохання за лапки,
Як уже вивели Бога, знання,
Чесноти й ідеали.
Люди стають доповненням до гаджетів,
Гаджети обхитровують людей
Та забирають у них роботу,
А онлайн-застосунки для знайомств
Замінюють почуття на сурогат.
А кому відомо, що справжнє?
Небеса наших сердець
Подряпані та кошлаті,
Ми не знаємо, що таке довіра,
Що таке єдність.
Довіра нагадує
Краудфандинг,
Скайдайвінг
Та Фаєр-шоу.
Щоразу адреналіново,
Щоразу непевно.
Ти можеш лишитися травмованим,
Впасти з неба
Чи зостатися на вулиці з боргами,
Так і не дознявши фільм.
Небеса наших сердець
Дихають смогом
Та додивляються яскраві сни,
Які нікому переповісти.
