Noli tangere

По мене прийшли,

Як раніше ходили до інших,

Стираючи лик, дію, голос

Повільно-повільно.

По мене прийшли

Несподівано. Без перебільшень,

Щоб знову боротись

З системним моїм божевіллям.

Всесвітні закони травою вростають у мене,

Я чую припливи й відпливи,

Стагнацію часу,

Втрачаю себе, почуваючись, ніби евглена

У Понті Евксинському

Чи промінець Волопаса.

По мене прийшли.

Цей буденності смак майже мідний

Бринить в звинуваченнях мертво-армійської долі.

Чи прагну я знань?

Може, дійсно, я знищення гідний?

У Греції все є –

І лемма із присмаком солі.