2 min read
Слушать

Якби тобі довелося

Якби тобі

В нас попанувати,

То знав би ти, пане-брате,

Як їх називати,

Отих твоїх

Дівчаток накритих.

А то верзе

Та й думає:

Ми-то!

Ми-то людям

Оцих

Та навчимо

Паничів

Шкода й праці!

Поки села,

Поки пани в селах,

Будуть собі

Покритки

По шиночках з москалями,

І не турбуйсь,

Добре,— кажу.— А

Невеличку нате,

Оцю одну, останнюю.

Слухайте ж, панята.

Дівчата на луці гребли,

А парубки копиці клали,

Та, знай, на сонце позирали,

Та нісенітницю верзли.

Звичайне, хлопці.

А дівчата,

Мов ті сороки,

Та до криниці

У яр погуляти.

Найкращая з всього

Давненько вже у яр пішла,

Узявши глечик; та й немає,

А лановий і не шукає,

Мов і не бачить.

Не

Оцей лукавий лановий.

Стара собака, та ще й бита.

У балці стало щось кричать,

Побігли хлопці рятовать.

Аж там панич несамовитий,

Недоліток, таке творить,

Сердешну дівчину мордує.

Сердешна дівчина кричить.

Прибігли хлопці, не рятують

Бояться пана.

А один,

Щонаймолодший, озирнувшись,

Та вилами

І просадив, мов ту жабу.

Застогнав

Та й опрігся.

Порадились,

Дали в город знати;

Суд наїхав, подивились,

Попились

Судовики.

Хлопця

Та в тюрму

Та й більше нічого.

На верствовім шляху в

Корчма під

Стоїть собі в холодочку,

А попід

Сидять в путах арестанти.

Трохи

Позволено

Та води напитись.

Сидять собі, розмовляють,

А дехто й куняв.

А з-за гори

На шлях виїжджають,

Аж три тройки.

І, звичайне,

Коло корчми стали

Дати коням одпочити,

Та й дружки

Співаючи.

Отож стали,

Молодая встала,

Взяла кварту

Та й

Сердешного

І його сторожу.

Коли дивиться,

Боже! милий боже!

Меж невольниками в

Той самий

Її месник безталанний

Несе з

Аж у Сибір

А ти будеш

У розкоші і не

Ні знати, ні

Його плачу

Не

Свого месника

І не привітала,

Тілько глянула на

Та й більше нічого.

Попереду

Рушили в дорогу,

А за ними й

Побрязкали

Понад шляхом.

І

Не видно, не

Коло корчми, одна

Поки що

З шинкаркою; кругом

Димом

В полі курява.

І смерклось.

І вік не великий,

Не тілько день.

На

Танці та музики

Аж до півночі.

Постіль пішли

У комору, а

Вийшла мовчки з хати,

Та й пропала.

Скрізь шукали,

До світу шукали,

Та не найшли.

Де ж поділась?

Де?

За невольником

У Сибір… Та й

Перша половина 1849,

Косарал]

0
0
169
Give Award

Тарас Шевченко

Стихи Тараса Шевченко. (25 февраля [9 марта] 1814 — 26 февраля [10 марта] 1861) — украинский поэт, прозаик, мыслитель, живописец, график, этногр…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Мольба моя к тебе
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+