«Від того дня вже другий рік пройшов»
Від того дня вже другий рік пройшов
У чистім полі знов лежу я в горі,
Гляджу на небо ясне… Надо
Знов плавле яструб в лазуровім морі
Від того дня вже другий рік пройшов
У чистім полі знов лежу я в горі,
Гляджу на небо ясне… Надо
Знов плавле яструб в лазуровім морі
Ах, де ти, лицарю на білому
Вже місяць-молодик чарує вечірі в серця спраглого відчиненім вікніз’явилась знову туга молодеча)
Ах, підніми на приязне рам’я
і понеси мене у простір неба,щоб, наче зірку, віднайшла там ясебе саму — свою ...
За нелюбов треба проститиТо вже моя і не твоя печаль,
І як я буду далі жити,
То вирішу вже я сама.
Та ніччю смуток іноді приходить
І десь у серці щось болить,
Вже день затулений березою
Яка навстіжність
Ніч близька,і рогозою жовтолезоюузброїлась моя рука
Не підпущу, хай крик відкотиться
Вже ніч на дворі
Не спить дитина
Схилився батько над ліжком
І виявляє любов і ласку