Не хочу я женитися

Не хочу я женитися,

Не хочу я братись,

Не хочу я у

Дітей годувати.

Не хочу я, моя мати,

За плугом ходити,

Оксамитові

На ріллі носити.

А піду я

З моїм вірним другом,

З славним батьком

Та з Великим Лугом.

На Хортиці у

Буду добре жити,

У оксамиті ходити,

Меди-вина пити».

Пішов козак

Слави добувати,

Осталася

Старенькая мати.

Ой згадала в неділеньку,

Сідаючи

Нема мого сина Йвана,

І немає вісти».

Не через два, не три літа,

Не через

Вернувся наш

Як та хиря, хиря,

Обідраний, облатаний,

Калікою в хату.

Оце тобі

І сердешна мати.

Нема кому привітати,

Ні з ким пожуритись,

Треба було б молодому,

Треба б одружитись.

Минулися

Веселії літа,

Немає з ким

Серденька нагріти.

Нема кому зустрінути,

Затопити хату,

Нема кому води

Каліці

Друга половина 1848,

Косарал]