1 min read
Слушать(AI)Біля ставка
Одмучена холодна ніжністьводи в осмерклому ставку.
Померхлий камінь, мов наріжник,зануривсь в куряву сипку.
Ой не смути мойого серцясухим знесиленим стеблом.
Присохлий усміх з губ зітерся,тінь облямовує чоло.
У дзеркалі камінчик ойкнуві чорні персні рознизав,і розпустилась на волокнапо оці золота
Чи, може, погляд прохолонув,чи згадку я нахолодив:без ойкоту минуле тоне,що й не добути з-під водиані уламку дня, в якомумалина губи червонить:берези світяться святково,вицвенькує синиця:—
Ні, того шуму не добути,що приколихував пташок,бо що не дерево, то — слуте,бо що не гілка, то —
І ледве теплиться калинав роздмуханім гіллі, в золі.
І луска плесо, коли кинешотвердлу грудочку землі.***
Павло Мовчан
Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
“Над кругом світовим”
Над кругом світовим,над степом самосійним —летить пилок, летить,запліднюючи час,щоб ми жили життям рослинним та подвійним,щоб до землі коріння прикоренило нас Розлогий пройде шум, і голови схитнуться,лиш літоросль повзуча не ляже на вітрах;ко...
Сіль землі
Весело-зорна, світляна, осонна,то літеплом, то мукою огорне,джерельнострумна, впадисто-висока,земличенько, на роговиці окати порошиною невмітною лежиштака легка, кульбабна — хоч не Навіть крізь дрібку заломився світі видно те, що над тобою й<...
2 Несподіваний сніг
1 Перший Утративши непевну вись,принижений вітрами,погаслий жайвір падав вниз,провалювавсь над нами Зіщулившись, вода німайого не відбивала,бо слухала, як йде зимаі брязкає металом
Мить “Не відокремитись а злитись”
Не відокремитись, а злитись,не відступитись, а прийтидо того дня, до тої миті,коли ти — я, а я — це ти А нам на двох і крихти стане,і лиха стане нам на двох,якщо в тобі — та моя ранаболітиме, не дай нам бог Якщо в мені твоя розпуката біл...