1 min read
Слушать

Осінній вільшанський краєвид

Зійшло, непам’яттю розмилосьвчорашнє, літнє, нетривке,і пахолодь заповістилась,і покотилось упівсилина води, на гілля гінке,збезважене таке, легке.

На ниви щедро спорожнілі,на обмежовані гайки,на стиглість тихої рікисхиляють хмари спорожнілісвої мальовані боки.

Відвічне, знане, українне, —злітає, котиться, тече,як покотьоло — швидкогінне,з-під ніг, з-під рук, з-перед очей.

І треба землю перемірять,перемісить важку ріллюі викликать із надвечір’язвичайну доленьку свою.

Бо ж ти — це все: буденна втіха,святкова згода голосіві щіпка золотого сміху,що відсипалась на засів.

І гірко думать про розлуку,про забуття, про вороття,коли береш павуття в руку,таке легке, як і життя.***

0
0
586
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

«И вырвал грешный мой язык!»
Мольба моя к тебе
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+