Історія

Вставали, мужні і прямі,

Сини віків, сини планети.

Щоб не конати у ярмі,

Ішли на списи й кулемети.
А десь в обозі торохтів

Той, хто війну вважає грою —

Хто завтра надішле катів,

Щоб голову зітнуть герою.
Ви й не помітите самі,

Як запанує він усюди.

І знов застогнете в ярмі,

Що назви іншої здобуде.
І все повториться колись —

Нові бої, нові поразки…

Лише історик, вчений лис,

Заслужить орденів і ласки.
З подій відмивши сльози й кров,

Він факти виглянцює строго,—

Неначе млин оцей молов

Криваве мливо лиш для нього.