Сидять пани над Невоюта поникли головою,місяцями раду радятьнад правами, що не вадять,що не вадять з них нікому —все лишають по-старому.
Межи ними пан граф Віттевсе лиш каже:
Ви заждіте!
Я придумаю вам Думу,що наробить много шумунад Невою і над Доном,по всім світі за кордоном.
Що урву тут, там надточу,а все буде, як я хочу;коза ціла і вовк ситий,пан багатий, хлоп небитий.
Хто умре, то вже не встане,по зимі весна настане,по весні настане літо,буде тепло по всім світу,а по літі буде зимно, —тож-то буде людям дивно!
І так буде рік за роком,лиш розважно, крок за кроком,жити будуть всі щасливо,тільки ждіть ще терпеливо.
Циркулярів ще напишу,всю Росію заколишу.
Ой ходить сон і дрімота —се усе моя робота…»1906
