1 min read
Слушать

Земля і сніг

О білість!

Тебе забагато!

Це надмір для зору — і все не ввібрать.

І чим відшкодуються змушені втрати —живучим струмком а чи летом пера?

Підступна волога, крізь кригу гранчастуна світ позирнувши, повзе долілиць,і стала під деревом тінь щелепаста,ніяк не розплющить блакитних очиць.

Тванюка-сльота, чи багно-мокротеча,чи залишки криги під шаром сміття,чи ранок, який переходить у вечір,чи ворон, що вперто летить в забуття?

Вдивляйсь, розпустивши в безмежжі зіниці,вбирай по крупиці всю біль-білоту.

Бо зраджують нас ці сніги білолиці,втрачаючи легко свою чистоту.

Затиснувши в жменях чи сніг, чи жарини,про власне сумління замисливсь чомусь,бо білість снігів переходить в глибини,бо в чорного з білим довічний союз.***

0
0
191
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Небо плачет
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+