2 min read
Слушать

Дно

Святкову блакить лиш відтінюють хмари,що разом із небом за обрій пливуть.

І дно прозира крізь промоїни й шпари,і видно камінчики круглі, як ртуть.

Мені відкриттям об’явилась безодня:в союзі із спокоєм дух воскресав,поволі тепліло повітря холодне,і світлістю дня наливався ти й сам.

І тільки печаль, відтінивши святковість,відкрила в єстві глибочезне вікно,де видимі стали камінчики мови,камінчики слів вже забутих давно:рос-хорс-жор-жур-жар-журавлина;так наче у руки посвітича взяв —крізь нетрі пройшов, крізь нічну горловину,і Кия по той бік нетями впізнав.

Він душі незримі в човні перевозив;гріхами обтяжений човен важкийне міг перевезтись на той бік морозів,і, хвилею гнаний, він плив навпаки:до требищ, до капищ, до храмів, кумирень,до всіх Святовидів,

Хорсів,

Та раптом його крутонуло на вирі,і каменем слово шубовснуло:

І біль обізвався далекий в легенях,у горло ввійшла лійкувата вода,і пам’ять моя відступилась від мене,і лущився голос, неначе слюда.

І щось відкривалось у прірвах блакиті,у тиші дзвенючій, тугій німоті.

Печатки пелюсток на ликах розмитих,ніколи не бачених в жоднім житті.***

0
0
23
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Цветок поражения
Как гоблин свою монетку искал
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+