Чарки

Скляні очі кам’яниць,над ними чола балконів,рійний, стрійний танецьсвітла красок, тонів. О місто, місто, місто –гігантний заліза та бетону тин. О місто, місто, місто –задимлене в неба блакить алмазними зіницями вітрин. Очі скляні…

Люблю не раз вертатись до старого табурету,де кілька книжечок лежить завинених в газету. Коли з-за неба виринає ніч назустріч дневі,мов спомин, випливають із полиць слова вишневі. Слова, що пахнуть житом, сіном, сонячними днями,надихані…

Він був закоханий в мистецтво і мистець в коханні,тесав церкви стрілчасті й чарував жінок,тесав слова натхненні й на скрипці грав квітчастій. Горіли молодиці і дівчата в п’янім щасті. Ой, не одна згубила з них вінок! Коли умер,…

Над лугом хмари кучеряві,як вівці, що пасе їх місяць. Ростуть дівчата, наче трави,на втіху хлопцям і гульвісам. Воли рогами сонце колють,аж з нього кров тече багряна. Зачервонились трави в полю —це захід куриться, мов рана.23…

«Сегодня я с вами пирую, друзья, Веселье нам песни заводит, А завтра, быть может, там буду и я, Откуда никто не приходит!» —

Тече весна, й бадьорі сажотруси,мов щиглі, на дахах, і мла зелена. Дівчина, що кохає полісмена,співа на площі, де їй серце вкрав,а капельмайстер кучерявих авттримає в білих рукавичках кусеньсонця. Тече весна, й балончики зелені,немов…

Ну що ж, поете безіменних мрій? В твоїй чернетці пишних віршів рійдзвінкими римами впиває, як вино. Ти крізь вікноу далечінь глядиш:виприскують сріблясті стебла трав,небавом бризнуть яблуні брунькамиі край дороги виросте спориш. На…

Я все — п’яний дітвак із сонцем у кишені”. Я — закоханий в житті Привітання життя”. З першої книжки