Захід

Пока поэт еще с тобой, Он может просто, не стихами, С твоей беседовать судьбой, Открытой пред его глазами.

Не мусили писати віршів,спокійний мати день, спокійну ніч. Віднині смак вина мені погіршав,світ помутнів довкола віч. Не знаєте страждань поета,для нього дні — мов шпаги, ночі — гірші,кожна хвиля має гостроту стилета,переслідують і…

Некогда Титир и Зоя, под тенью двух юных платанов, Первые чувства познали любви и, полные счастья, Острым кремнем на коре сих дерев имена начертали: Титир — Зои, а Титира — Зоя, богу Эроту

Ми — зводники дівчат, коханці перемовні,ми, що любок міняли, мов квітчасті мушлі,за тих, що нас поїли дурманом любовним,за наших жертв молімось, нещасливі душі! На дні слизький і мокрий місяць — шлюбний перстень,і сонце тут холодне, мов…

В судьбу я верю с юных лет. Ее внушениям покорный, Не выбрал я стези придворной, Не полюбил я эполет

Забрівши у хащі, закутаний у вітер,накритий небом і обмотаний піснями,лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом,і стигну, і холону, й твердну в білий камінь. Рослинних рік підноситься зелена повінь,годин, комет і листя безперервний…

Ніч сідає на рогах вулицьі тулить сірі кудли в цемент стіна часу гінплутаючись в сітях дротівпо цинках бляхз даху на дахз цвяху на цвяхкотитьсяі коле свої груди о колючки громозводівкотиться і колечас-перекотиполемісяць розп’ятий на антенах і…

В маленькій, біленькій хатині сон мрії колише в колисці дитині. По усточках сонних, мов тіні по сіні, блукається усмішки брижа. Лиш сутінків рожі в кімнаті закляті кладуться на “завтра” й на “нині”. Навколо колиски чортів чотирьох…