Ой умер старий
І старенькая мати,
Та нема кому
Тії радоньки дати.
Що мені на світі,
Сироті, робити?
Чи йти в люде жити,
Чи дома журитись?
Ой піду я в гай зелений,
Посаджу я руту.
Якщо зійде моя рута,
Остануся тута,
Прийде милий в мою
Хазяїнувати.
А як же ні, то я
Доленьку шукати».
Посходила тая рута,
В гаї зеленіє.
А
У наймах
Друга половина 1848,
Косарал]
