Не додалось, не віднялось з роками
Слух став тугішим, а очі вужчими.
Дорогу ловлять ноги,рука сполохана шукає патерицю,щоб передать своє тремтіння їй,а ти шукаєш слово,щоб все побачене, почуте, пережитеним висловить..
Кому?
Далекій пам’яті, що все попередуі слухає
Стіні, розбитій мисці, стільцю розсохлому,капосній мусі, що порошить вікна…подушці… сон-напівсон…і там щось кажеш ти… якась роз…мовапро суть яко… гось слова…***
