1 min read
Слушать

Відлуння “Йдуть дощі неситі”

Йдуть дощі неситі на сніги нечисті,не згадаю гадки і не змислю мислі.

Збавлене чи збуте,стерте чи забуте,березень минувся чи прожився лютий?

Зменшується білість, чорнота зростає,крапелини спілі віття угинають —стончуються пучки, і долоні в’януть —падають додолу персні олов’яні,котяться поволі по землі

І княпіє ворон на

Він, струсивши сльоту, мов під крила горнебілі латки снігу в свою пам’ять

Видко йому, видко пляму на подині:чорноту відбитка, згадку про людину.

Не згадає гадки і не змислить мислі:відкіля ця латка? хто у землю втиснув?

Що ні дощ не змиє, ні сніги не збілять —крізь ріллю рахманну виступає сіллю.

Ворон не згадає.

Пригадає простір,бо в його огромі не вщухає постріл.***

0
0
82
Give Award

Павло Мовчан

Стихи Павло Мовчана. род. 15 июля 1939, Большая Ольшанка. Советский и украинский общественный деятель, журналист и политик; поэт, переводчик, сц…

Other author posts

Comments
You need to be signed in to write comments

Reading today

Я улыбку твою полюбил за износ
Суррогатное псевдоматеринство
Зеркальное отражение
Расставание
Ryfma
Ryfma is a social app for writers and readers. Publish books, stories, fanfics, poems and get paid for your work. The friendly and free way for fans to support your work for the price of a coffee
© 2024 Ryfma. All rights reserved 12+