1 min read
Слушать(AI)Притча про ріку
Давно колись була ріка Діала.
І цар персидський на імення Кір.
І лотоси біліли, мов піали.
І берег грав вогнями, як факір.
То царське військо йшло на переправу.
Священний кінь з недогляду втонув.
І Кір порушив проти неї справу.
Судив ту річку.
І таке утнув:
Він присудив, щоб не було Діали.
Він смертний вирок їй оголосив.
Звелів прорити у пісках канали,
Зрубав дерева й трави покосив.
Одвів ті води у всі боки сущі.
Ріка умерла.
Не було ріки.
Пройшло по неї військо, як по суші.
Пройшло те військо… І пройшли
Піски пустель засипали канали.
Ріка в русло вернулася своє.
Царя немає.
Є ріка Діала.
Немає Кіра.
А Діала є.
Ліна Костенко
Ли́на Васи́льевна Косте́нко (укр. Лі́на Васи́лівна Косте́нко; род. 1930) — советская и украинская писательница-шестидесятница, поэтесса. Автор с
Comments
You need to be signed in to write comments
Other author posts
Ой ні ще рано думати про все
Ой ні, ще рано думати про все Багато справ ще у моєї долі Коли мене снігами занесе,тоді вже часу матиму доволі А поки що — ні просвітку, ні дня
Лист
На одному з малих полустанків я чекаю поїздазранку Влаштувалась в кутку на лаві, щоб мене незнайшли цікаві Протяг має в’їдливий присмак паровозногосизого диму, і стоїть неумитий присмерк за розхитаними дверима Десь там брязкіт і скр...
На конвертики хат літо клеїть віконця як марки
На конвертики хатліто клеїть віконця, як марки Непогашені марки — біда ще не ставила штамп Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки Я там теж пролітаю, я теж пролітаю там
І засміялась провесінь — Пора!
І засміялась провесінь: — Пора —за Чорним Шляхом, за Великим Лугом —дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра —усі ідуть за часом, як за плугом За ланом лан, за ланом лан і лан,за Чорним Шляхом, за Великим Лугом,вони уже в тумані — як тума...