На конвертики хат літо клеїть віконця як марки

На конвертики хатліто клеїть віконця, як марки.

Непогашені марки — біда ще не ставила штамп.

Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки.

Я там теж пролітаю, я теж пролітаю там.

Опускаюсь на землю,на сизий глобус капусти.

На самісінький полюс, де ходе жук, як пінгвін.

Під склепінням печалі така хороша акустика.

Ледве-ледве торкнешся, а все вже гуде, як дзвін.

Ходить мати в городі.

І лащиться плюшевий песик.

І ніхто ще не вбитий, не вбитий ніхто на війні.

Дикі гуси летять.

Пролітає

Телесик.

Всі мости ще кленові.

Всі коні іще вороні.