Кожного погідного ранку Казанова,одягнений в рожеві жіночі панчохи,виходить на вузькі левади містазбирати зомлілі метелики презервативів
Стіни його кімнати облупленізмощеними муміями поцілунків,які він витяв тремтячою рукоюіз уст старих дів, ...
Не степами і не горамипростяглася твоя географія —на півкулях мільйонів сердецьі крізь невидимі простори пісень
Не створила тебе історія,а туга за твоєю красою
Ти народилася в душах, як поезія,і твоє поняття звучить, як метафора
— К...
Я не поет,бо мої слова грубі,як поліна,і не мистець,бо мадонни німі до мене,як чужі фотографії,і не філософ,бо не можу читатині Канта,ні Декартаале коли нічі коли пече мозок,що мені робити
— коли б я вмів ходити на голові,я ходив би