Юрій Тарнавський

Юрій Тарнавський

1,000 карма
Український та американський письменник і лінґвіст, один із засновників Нью-Йоркської Групи аванґардних українських діяспорних письменників та співзасновник і співредактор журналу Нові поезії, як теж член американської групи письменників-новаторів Fiction Collective. Пише українською та англійською мовами.
Проявляється в жанрах поезії, прози, драми, есеїв, та перекладівТвори його перекладено англійською, гебрейською, італійською, німецькою, польською, португальською, російською, румунською, французькою, та чеською мовамиЙого докторська дисертація Knowledge Semantics (Нью-Йоркський Університет) виступає проти теорії розкладальної семантики та поєднує погляди Ноама Чомського і Гиларі Путнама в одне формулювання.
Все работыПоиск

Немає Бога

от·
Немає Бога, якнемає причини плакатичи сміятися, усевідбувається так, якмогло б не відбуватися, усеіснує так, як могло б неіснувати, порожнечу можнаназвати антиречовиною, предмети —антидірами
Страшне плетиво окружаєнас, часамистискається довкр...
Читать дальше

Антиукраїна

от·
На поверхні хортиць, запалі, як щоки,виходять ті, що залишилися з запорожців,одягнені в модерні шаровари піжамі з мовою, знищеною Рязанню, як хемікалією
Деякі стараються закрити свою совістьвишивками, які до цього замалі,інші прикривають її б...
Читать дальше

Птах не сидить на гілці

от·
Не прилетів птахдо гілки, виднона ній тільки місцедля його ніг, довкругинеї порожнечу, подібнудо саду, купи білогоповітря, ширші вгорі, балянсуютьсяна її кожній бруньці
Хтось приклав тисячухолодних дзеркалдо неї, і в кожнімвона не ворушиться,...
Читать дальше

Птах сидить на гілці

от·
Сидить птах нагілці, на дереві,що розгалужується відйого ніг, притискаєкольорову голову доока, великого й прозорого,як вікно, розсуваєпір’я, немов важкіпортьєри, чує, яквід хвилювання б’ється угрудях серце
На другім боці лежитьсвіт, поділений...
Читать дальше

A Spiritual релігійна пісня

от·
Голос:людина є з піску,о, з піску і з води,
Він сотворив її,бо йому було сумносеред зелених дереві червоних
Хор:
Він сотворив людинуз піску і з води,бо йому було сумносеред червоних
Читать дальше

Жінка іде в сад

от·
Жінка іде в сад,
Бере з собою руки,приладдя, подібне до своїх кінцівок,торкається скель, якіминає, немов з кущів,струшує з них краплі,неподільні, як непаристі числа,зачіпляється частинами тілакущів, блискучих від дощу,як скелі, з гострими бок...
Читать дальше

Старий король

от·
На тронізі своїх костей,що скриплять,і з власноїрозхитаноїтінівін сидитьу короніз мухна лисійголові,і сльозиз вапната синьоїфарбитечутьпо йогощоках
Замість берла,він тримаєсвій вказівнийпалець,замість держави,чашкусвого холодногоколіна
В...
Читать дальше

Росія

от·
Країно, що страждаєш на комплекс материнстваі обмотуєш інші нації колючим дротом своєї любови,хіба не знайдеться серед твоїх синівхоч одного, який сказав би:
Залиши їх,
Країно-велетню, ти живишся безборонними книжками,мов немовлятами в д...
Читать дальше

Старість Казанови

от·
Кожного погідного ранку Казанова,одягнений в рожеві жіночі панчохи,виходить на вузькі левади містазбирати зомлілі метелики презервативів
Стіни його кімнати облупленізмощеними муміями поцілунків,які він витяв тремтячою рукоюіз уст старих дів, ...
Читать дальше

Дехто не хоче вмерти

от·
Дехто не хочевмерти, як хотівмати іграшкудитиною, неможе їсти відбажання, дістаєгарячку середночі, треба длянього лікаря, щобдав йому заспокоєння
Смерть відбуваєтьсяспокійно, так, як стілстоїть посеред кімнати, життяце не ріка, зникненнякрапл...
Читать дальше

Я

от·
Я не поет,бо мої слова грубі,як поліна,і не мистець,бо мадонни німі до мене,як чужі фотографії,і не філософ,бо не можу читатині Канта,ні Декартаале коли нічі коли пече мозок,що мені робити
— коли б я вмів ходити на голові,я ходив би
Читать дальше

Болить голова

от·
Болить голова, яккнижка лежить на столі, якдерево стола тримає насобі цю книжку, як очідивляться з одної сторониобличчя на світ, уякім стіл і книжка тривають, якбіль голови
Недалеко знаходитьсямісце, де можутьболіти серце і зуби, іочі тримают...
Читать дальше

Сад має обличчя упиря

от·
Сад має обличчяупиря, хоч починаєцвісти, напух відтиші, як від крови, якгуби, посиніло йогокаміння, простягає до шиїсвій грунт, покорчений, якпальці, як очі,вирячені його круглі квіти
Ніщо не знаходитьсяза ним, ніхтоне наказав йомуз’явитися, ...
Читать дальше

Україна

от·
Не степами і не горамипростяглася твоя географія —на півкулях мільйонів сердецьі крізь невидимі простори пісень
Не створила тебе історія,а туга за твоєю красою
Ти народилася в душах, як поезія,і твоє поняття звучить, як метафора
— К...
Читать дальше

Вісім очей

от·
Вісім очей,я маювісімочей –одні очі,щоб бачитимою шкіру,що жде поворотутвоєїіз пасовиськтуману,другі очі,щоб бачитимої пальці,що шукаютьсвоєї батьківщинив твоїх устах,треті очі,щоб бачитимій віддих,що ждесвоїх контурівна теплих рогахтвоєї шиї,і п’...
Читать дальше

Мы используем cookies, чтобы вам было проще и удобнее пользоваться нашим сервисом. Узнать больше.