1 мин
Слушать(AI)Мадригал
Крихітно поламана моя дама.
Тремтить дробинаочей в очах.
Манауст на мені.
Дрижить.
Дотиків сніг засипав на сни —на близнята задумкоханого тіла,що мозку вощинив його меду.
В призмі зоруїї промінь розбитий.
В розчині ночіблідо освітленийплянеток рій:чоло — монастир,стегна —турецький рай,волосся — дощ ,долоні, сказано, сніг,губи — у сміх,а очі чомусь у плач.
Так дивно поламана моя дама.
Комментарии
Вам нужно войти , чтобы оставить комментарий
Другие работы автора
Самотні дівчата
Самотні дівчатаносять на грудях стигми місяця— два відображення його обличчя —що сповнюються жадібним стражданням, коли ніч,що сповнюються нестримною спрагою,і п’ють його повно І тодів золотих плесах їхнього волоссяпалає повня місяця,а їхні б...
Дезертир
Паріс у Третій Столиця поїздами й антенами ніч намацує Не егіда Атени, а брудна фіранка в готелітепер мені бринить, Гекторе, і мені добре
У клітці пісні
* * У клітці піснімовчання біла птиця Це дар коханій Пісня для