циклу - Popular Poems and stories from category

1
Перший
Утративши непевну вись,принижений вітрами,погаслий жайвір падав вниз,провалювавсь над нами
Зіщулившись, вода німайого не відбивала,бо слухала, як йде зимаі брязкає металом

З циклу
Золоті ключі»)— Соловейку маленький,чом твій голос тоненький
— А тому, що ніч така,як безодня — глибока
Та мій голос без жалю,я співаю, не квилю…— Соловейку, соловій,ніби голка, голос твій,протягнув крізь груди нить,але серц...

1
Оголюються ребра Алатау,збігає сніг водою з висоти,все вище й вище виповзають трави,все далі й далі відхлинаєш
І холод розростається у грудях,і обрій відгинається, мов віть,і скочується погляд за безлюддя,за вінця дня та всіх тисячоліт...

Єврейські мелодії1
Як Ізраїль діставсь ворогам у полон…»2
Єреміє, зловісний пророче в залізнім
Забуті

1
Струмуючий далекий часу гуккрізь оболонку вапняну куляступросочується — шовкопрядний звукнадійно тчеться, щоб тобі не впасти
Єднальна мить — снувальне волокнона кокон навивається сріблясто,у сповитку душа дріма давноі лет їй сниться ши...

З циклу
Відлуння
О
Стоїть вінценосна суха бугила,зберігши минуле величчя

З циклу
Золоті
Де ж ти журно, круче, крячеш,що тебе я і не бачу
Чи від поклику відстав,чи всотала висота

1
На півдорозі зупинивсь
І озираюсь на прожите:там всі обличчя запеклись і погляди
А поруч — літо: при воді танцюють сині

З циклу
Як пам’ять відбілитьі кров свою очистить
Порошиться блакитьна Дерево безлисте
І тріщина вузька —то й сніг не западає

З циклу
Відлуння
Повноголоса, наче води,колись була, кохана, й ти;в очах світивсь широкий подив,вуста не знали гіркоти
Що ж сталось — звідки стільки соліна віях і на язиці

З циклу
В безмежних пухнечах затишно, уліжно,розірвано обрію кільця річні,і дихає холод хвилястий невстіжно —нема де сховатись малому мені
Цей ватяний лейбик, вітрами підшитий,мені завеликий — з чужого плеча,та й тіло вспадковане, дране,...

1
Голос
Затамувавши подих, увійшов,стіну розсунув, тишу розпечатав —і лопнуло повітря, наче шовк,нараз відкривши темряву горбату
Сочився дим крізь тріщину в стіні,тріщала ріщ, мов назирцем хтось крався,і, складений множинно в однині...