Звідкіль цей дощ, коли ані хмарини,ні цятки в небі — вимита блакить:течуть, течуть єднальні волокнини,а поміж ними і життєва нить
Цей зрячий дощ наш двір не обминає,дуднить в дійницю, землю колупа,нам пригорщі дитячі заливає,гарячий дощ, соло...
Стороною дощик іде… Українська народна
Дощ окремішно йшов, ворушилось окремішно віття,відшаровувавсь слух і перетинка тоншала в вусі,мов лушпиння — смішок, поторкаючи губи, губився,і краями нарозбіж засмічений шлях ворушився
Як не йтимеш...
Не дощ, — а кінь
Гнуздечки брязкотять,
То чалий
Чвалає темним
Рябко, і дощ, і з вітром цвіт,
І мамалиґа, й небо з богом,
І пізній розум з ранніх літ,
І ранні рани за порогом
Таких крейдяних хмар не бачив я давно:вони громадно йшли на сплющене вікно
Чи втрима рами криж, в якому скалки склатернинами стирчать, придатні для чола
Зсувалися шпилі, мінився колір хмар,розверзнуте нутро вниз вивергало жар
І попі...
Сріблиться дощ в тоненькому тумані,
Як ниточка в прозорім полотні
А сонце по його бличкучій
Тече і душу сповнює мені